Соціофобія – це захворювання, яке проявляється в неконтрольованому, інтенсивному, постійно зростаючому, регулярному страху перед соціально значимими діями та подіями, такими як виступи на публіці, перебування в людних місцях, контакт з групами людей тощо. В основі соціофобії лежить страх людини перед можливим осудом з боку інших людей. При цьому розладі людина боїться, що її осудять, якщо вона зробить щось не так, виголосить "погану" промову, не відповідно виглядає, щось "не так" робить тощо. Люди, які страждають від соціофобії, занадто чутливі до оцінки навколишнім середовищем їхніх дій, в наслідок чого в них розвивається своєрідна залежність від думки людей навколо, і, відповідно, страх негативної оцінки цих дій.
   Люди, що страждають від соціофобії бояться не тільки публічних виступів чи прямої взаємодії з іншими людьми, а й виконувати звичайні дії в присутності інших, наприклад, їсти в компанії незнайомих людей, переодягатися, спілкуватися з керівництвом, знайомитися з новими людьми, приймати відвідувачів, вони дуже гостро реагують на критику на жарти на свою адресу.
   Тривога, що виникає при соціофобії, є неконтрольованою, надінтенсивною, з якою людина не в змозі впоратись самотужки, довготривалою, а самі "страхи" є досить специфічними та часто об'єктивно малозначимими (що подумають інші, як вони оцінять виступ, що вони "про мене подумають" і так далі). Часто люди, які страждають на соціофобію, розуміють, що їхні страхи безпідставні та думка інших є неважливою, проте нічого не можуть вдіяти черговим напливом тривоги.
   Саме ці ознаки відрізняють соціофобію від звичайного хвилювання при публічних виступах чи взаємодії в колективі (цілком нормально, якщо людина сильно переживає, наприклад, перед публічним виступом, від якого залежить її кар'єра, результат на конкурсі, вступ до навчального закладу тощо), а саме по собі переживання не є проблемою чи захворюванням.
   Причини розвитку соціофобії ховаються в невпевненості в собі та надмірній залежності від думки оточуючих. При цьому тривале перебування в стресовому стані, тривале емоційне напруження сприяють розвитку соціофобії, оскільки людина "запам'ятовує" ці негативні відчуття та боїться пережити їх знову.
   Передумовами, що сприяють появі та розвитку соціофобії є надмірна сором'язливість, замкнутість, чутливість до думки інших. Особливо розвитку соціофобії сприяє наявність психологічних травм в дитинстві, пов'язаних з негативним досвідом внаслідок порівняння з іншими особами та загостренні уваги на певних проблемах та недоліках, внаслідок чого в дитини виникає страх перед негативною оцінкою її дій з боку оточуючих.
   Найчастіше соціофобія проявляється через тремтіння рук, прискорене серцебиття, пітливість, перенапруження або оніміння м'язів, контрастне відчуття холоду та жару, задишку, уривчасте важке дихання, тошноту, головний біль та запаморочення.
   Соціофобія рідко призводить до серйозних фізіологічних проблем, проте вона створює серйозні психологічні проблеми, сприяє подальшому зниженню самооцінки, створює труднощі для самореалізації та кар'єрного росту, знижує загальне задоволення від життя, сприяє виникненню бар'єрів для нормальної взаємодії з іншими людьми, призводить до складнощів у особистих відносинах тощо. Тому соціофобія, як і інші розлади, потребує лікування під наглядом кваліфікованого спеціаліста.